Каверніт статевого члена: ознаки, симптоми, діагностика, профілактика та лікування у Миколаєві

Каверніт – це запалення печеристих (кавернозних) тіл статевого члена інфекційної природи.

Розрізняють гострий і хронічний каверніт

Причини розвитку каверніта:

• Постін’єкційний каверніт виникає на тлі ін’єкцій в печеристі тіла медикаментозних засобів (Папаверин, каверджект тощо);
• Посттравматичний каверніт виникає внаслідок ударів члена, перелому, неправильної катетеризації металевим катетером з проникненням в печеристі тіла;
• Оперативне пошкодження кавернозних тіл;
• Наявність пірсингу на члені;
• Гонорейний уретрит;
• Сифіліс.

Шляхи проникнення інфекції в кавернозні тіла

• Лімфогенний, по лімфатичних судинах;
• Гематогенний, по кровоносних судинах;
• Чрезбілковий;
• Чрезуретральний.

Симптоми каверніта

Спочатку з’являється біль, відчуття розпирання в статевому члені. Член стає набряклим, потовщеним, збільшеним, щільним, шкіра гіпермійованою. Потім з’являються спонтанні, часті, хворобливі ерекції. Можуть спостерігатися загальні симптоми інтоксикації температура, озноб, головний біль.

Ускладнення каверніта

• Абсцес кавернозних тіл;
• Склероз печеристих тіл;
• Еректильна дисфункція;
• Безпліддя;
• Викривлення члена;
• Локальний фіброз;
• Стриктура уретри.

Каверніт слід диференціювати з такими захворюваннями, як:

• Хвороба Пейроні;
• Сифілісні гуми в члені;
• Рак кавернозних тіл;
• Туберкульоз.

Діагностика каверніта

Діагностика грунтується на даних лікарського огляду, пальпації, інструментальних та лабораторних методах дослідження.

Проводяться наступні обстеження:

• Загальні аналізи сечі і крові;
• Цукор крові;
• Бактеріоскопия мазка з уретри і секрету простати;
• Посіви на мікрофлору і чутливість до антибіотиків;
• ІФА і ПЛР на захворювання, що передаються статевим шляхом;
• УЗД статевого члена;
• При необхідності КТ або МРТ члена.

Лікування каверніта

У зв’язку з тим, що каверніт- це гостре захворювання, яке загрожує серйозними ускладненнями, лікування бажано проводить в умовах стаціонару.

 У терапію каверніта включають:

• Антибіотики;
• Імуномодулятори;
• Ферменти;
• Нестероїдні протизапальні препарати;
• Загальнозміцнюючі препарати;
• Фізіотерапію (лазер, магніт, електрофорез, магніт, ультразвук).

Якщо при каверніті з’явився абсцес його необхідно розтинати хірургічним шляхом з наступним дренуванням.

При виникненні викривлення статевого члена на тлі каверніта, через кілька місяців проводять операцію по випрямленню статевого члена, як правило, застосовується методика Несбіта-Щеплева, «Плікація білкових оболонок».

Якщо на тлі каверніта відбулося склерозування печеристих тіл, з еректильною дисфункцією, в такому випадку вдаються до протезування статевого члена.

На закінчення необхідно відзначити, що якщо з’явилися симптоми каверніта не можна лікувати його в домашніх умовах, потрібно терміново звернутися до фахівця, який має досвід в терапії даного захворювання, в цьому і полягає запорука успішної реабілітації без ускладнень.

Статтю підготував уролог в Миколаєві Смерницький Володимир Сергійович