Термін імпотенція, має на увазі під собою, нездатність чоловіка до виникнення або підтримки ерекції, необхідної для нормального проведення статевого контакту і отримання оргазму обома сексуальними партнерами.
Порушення потенції досить велика проблема, яка руйнує стосунки і сім’ї. Чоловік з еректильною дисфункцією відчуває себе неповноцінним, відчуває сором перед жінкою, деякі чоловіки знаходяться в хронічному стресі, йдуть в депресію, що ще більше посилює проблему з ерекцією.
Якщо погіршення ерекції виникає епізодично, таке явище називають ситуативною еректильною дисфункцією, яка не є серйозним відхиленням, і досить ефективно піддається корекції. Але якщо член стабільно не встає, в разі кожного статевого контакту і це відбувається тривалий час, кілька місяців, в такому випадку необхідно говорити про імпотенцію, яка потребує серйозного лікування.
Потрібно відзначити, що поняття імпотенція включає в себе проблеми не тільки ерекції, але і зниження лібідо (Потягу), погіршення оргазму і еякуляції.
Щоб зрозуміти, який фактор викликав погіршення потенції, важливо спочатку розглянути, від яких систем і органів залежить сама ерекція.
Ерекція – це складний механізм, який підтримує правильну робота нервів, артерій, вен і анатомічних структур пеніса.
Ерекція залежить від багатьох органів і систем, до яких відносяться:
– Центральна нервова система (головний мозок);
– Периферична нервова система (Спинний мозок і нерви);
– Безпосередньо статевий орган (Кавернозні тіла, білкові оболонки, губчасте тіло)
– Гормональний компонент (Яєчка і тестостерон);
– Судинний кровотік (Артерії і вени);
– Поперечно-смугаста мускулатура малого таза ( цибулинно-губчата, сіднично-печеристі м’язи);
– Фізіологічні фактори (Біохімічні процеси в статевому члені);
– Психологічні чинники (Настрій на сексуальний контакт, бажання, потяг, збудження).
Щоб член прийшов в стан ерекції, всі перераховані вище структури повинні працювати єдиним механізмом. Якщо будь-яке ланка, не працює, виникає порушення ерекції, тобто член або ж зовсім не піднімається, або падає під час статевого акту, такий збій називається еректильною дисфункцією.
Виділяють кілька причин еректильної дисфункції:
– Психогенні (Психологічні);
– Судинні;
– Нейрогенні;
– Гормональні;
– Органні (Травми кавернозних тіл, захворювання простати і яєчок);
– Медикаментозні;
– Інфекційно-запальні.
Психогенні чинники еректильної дисфункції, включають в себе:
– Страх статевого контакту. Зазвичай виникає у чоловіків, що мають дефекти статевих органів, які може помітити жінка під час сексу. До таких дефектів відносяться відсутність яєчка в мошонці, вітрило мошонки, атероми, маленький член, фімоз, коротка вуздечка, перламутрові папули головки, гранули Фордайса, міліуми, кондиломи, плями на голівці і крайньої плоті;
– Спогади первинного невдалого досвіду. Ці спогади можуть перекладатися на подальшу інтимну близькість, викликаючи статеву слабкість;
– Синдром тривожного очікування невдачі перед статевим контактом. Занадто багато думок про майбутній сексуальний контакт можуть дати збій ерекції. Найчастіше зустрічається в молодому віці і у чоловіків, які починають стосунки з новою партнеркою;
Психогенні чинники еректильної дисфункції досить добре коригуються психотерапією, призначенням інгібіторів фосфодіестерази (Віагра, Левітра, Сіаліс, зідена) та оперативним усуненням дефектів статевих органів. Після корекції чоловікові досить 2-3-х статевих актів, щоб чоловік знову повірив у свої сили і забув про існування цієї проблеми в подальшому житті .
Судинні (Артеріальні) фактори імпотенції
– Атеросклероз;
– Куріння;
– Артеріальна гіпертензія;
– Цукровий діабет;
– Метаболічний синдром (Ожиріння);
– Приапизм;
– Кавернозний фіброз.
Всі ці фактори призводять до звуження просвіту артерій і капілярів, значного зменшення припливу крові до члена з подальшим розвитком імпотенції. На жаль, вилікувати деякі з цих захворювань неможливо, а призначення статинів (симвастатину, аторвастатину) для лікування атеросклерозу або ж препаратів, що знижують тиск (Анаприлін, еналаприл, метилдофа) самі по собі призводять до погіршення потенції.
Судинні причини імпотенції (Венозні)
– Вроджене порушення відтоку по венах пеніса (Патологія вен члена);
– Органічні порушення функції гладком’язових клітин кавернозних тіл;
– Порушення будови білкових оболонок (Хвороба Пейроні);
– Скидання крові по патологічних шунтах.
Дуже часто збільшення венозного відтоку з члена поєднується з іншими патологіями, такими як, двостороннє варикоцелє, геморой і варикоз нижніх кінцівок.
Нейрогенні фактори імпотенції
– Пошкодження спинного мозку;
– Системні захворювання (Розсіяний склероз, хвороба Паркінсона);
– Нейропатія периферичних нервів (Цукровий діабет, алкогольна залежність);
– Порушення роботи місцевих нервів.
Як правило, якщо ці фактори призводять до порушення еректильної функції, в такому випадку чоловікові можна рекомендувати або внутрішньокавернозні ін’єкції (Алпростан, алпростаділ) або фалопротезування.
Ендокринні причини еректильної дисфункції
– Віковий андрогенний дефіцит (Чоловічий клімакс);
– Гіпоандрогенемія у спортсменів після курсу анаболічних стероїдів;
– Гіпогонадизм при відсутності яєчок;
– Гіпотиреоз, гіпертиреоз.
Лікарські чинники порушення потенції
– Альфа і бета симпатолітики (Атеросклероз, бронхіальна астма, ІХС);
– Психотропні препарати (Антидепресанти, транквілізуючі препарати);
– Антиандрогени (Клофібрат);
– Н-2 блокатори (Циметидин, ранітидин);
– Медикаменти для лікування гіперплазії простати (Фінастерид, проскар, дутастерид, Аводарт);
– Препарати для лікування раку простати (Зітіга, золадекс);
– Стероїди;
– Наркотичні і галюциногенні препарати.
Інфекційно-запальні чинники, що призводять до зниження ерекції
– Простатит, уретрит, орхіт, епідидиміт, везикуліт, коллікуліт, синдром хронічного тазового болю (СХТБ);
– Інфекції: хламідіоз, мікоплазмоз, уреаплазмоз, трихомоніаз, гонорея.
Діагностика імпотенції в Миколаєві (Україна)
- Збір анамнезу, лікар з’ясовує, як і за яких обставин відбулося погіршення ерекції, скільки часу це триває, які є захворювання. Пацієнту дають заповнити сексологічний опитувальник міжнародного індексу еректильної функції (МІЕФ);
- Проводять клінічне обстеження;
- Лабораторні дослідження (Тестостерон загальний і вільний, ГСПГ, естрадіол, пролактин, кортизол, ЛГ і ФСГ);
- ЛЛОД-проба (Застосування вакуумної помпи), такий метод визначає можливість і ступінь наповнення кавернозних і губчастих тіл кров’ю;
- Допплер-УЗД судин статевого члена, простати, органів мошонки;
- Проби з вазоактивними препаратами (Алпростан, алпростадил, папаверин).
Лікування імпотенції в Миколаєві (Україна)
Консервативна терапія
Основним напрямком в лікуванні еректильної дисфункції має бути усунення фактора, що викликав порушення ерекції.
Починати лікування статевої слабкості у чоловіків необхідно з психотерапії, особливо вона ефективна, в тому випадку, якщо погіршення ерекції пов’язано з психогенними факторами.
Другим етапом, призначається медикаментозне лікування інгібіторами фосфодіестерази (Сіаліс, зідена, Левітра, віагра). Також в лікування включають трібулус (Трибестан), афродизіаки (Йохимбе), адаптогени (Алое), простатопротектор (Вітапрост, простекс, прокселан, простатилен). Ці лікарські засоби покращують функцію яєчок і простати, підвищують лібідо, збільшують вироблення власних простагландинів, які відіграють важливу роль в біохімічних процесах ерекції.
При венозному витоку і в випадках порушення артеріального припливу можна застосовувати ерекційне кільце, а також ЛЛОД (Вакуум) терапію, використовуючи вакуумну помпу.
Останнім часом в Україні добре себе зарекомендував фізіотерапевтичний метод вакуумно-лазерної терапії, який не тільки створює ерекцію під час процедури, але і стимулює процеси ерекції низькоінтенсівним лазерним випромінюванням. Лазерне лікування імпотенції проводять на апаратах Матрикс-уролог і Лазмік.
У Миколаєві є не тільки найсучасніші апарати для лікування еректильної дисфункції лазером, але і інші ефективні фізіотерапевтичні процедури, такі як магніт, ампліпульс, лазерофорез, електрофорез, які себе дуже добре зарекомендували в плані відновлення потенції.
В деяких випадках лікування імпотенції включають уколи в член вазоактивних речовин, що викликають появу стійкої ерекції, до таких препаратів належать простагландини, алпростаділ, алпростан, папаверин. У випадках гіпогонадизму, вікового андрогенного дефіциту, відсутності, недорозвитку яєчок, можна вдатися до гормональної замісної терапії тестостероном.
Також не можна недооцінювати роль запально-інфекційних процесів в статевій системі, якщо такі захворювання є, їх потрібно лікувати.
Оперативне лікування еректильної дисфункції в Миколаєві (Україна)
– Операції на судинах статевого члена
А) Реваскуляризація артерій
Б) Перев’язка вен – лігування;
– Протезування статевого члена (фаллопротезування, імплантація).
Реваскуляризація артерій в наш час практично не проводиться, оскільки операція тяжка та має багато ускладнень, основне з яких, тромбоз судин.
Лігування- перев’язка вен члена, це нескладна, досить ефективна операція, яка застосовується у випадках венозного витоку. Операція передбачає перев’язку поверхневих і глибоких вен статевого члена з метою зменшення венозного відтоку крові під час ерекції. Після операції відновлюється хороша ерекція, як правило, чоловіки задоволені результатом такого втручання. Операція «Лігування вен члена» успішно проводиться в Миколаєві (Україна).
Фаллопротезування – це операція, яка передбачає встановлення пенільних імплантів в член.
На даний час пропонується кілька варіантів фаллопротезів ригідні (жорсткі), напівтверді, пластичні і надувні. Вибір імпланта для протезування члена залежить від поставлених цілей і завдань, а також від ціни.
Профілактика імпотенції.
Рекомендації лікаря-уролога в Миколаєві Смерницького В.С. для чоловіків, що мають симптоми статевої слабкості:
- Якщо ви помітили, що у вас відсутній потяг до жінки, член не піднімається або ж падає під час сексу, пропали ранкові ерекції, з’явилося передчасне сім’явиверження, це можуть бути симптоми порушення потенції. У такому випадку рекомендується негайне звернення до лікаря – уролога. Чим раніше буде виявлена причина, тим краще будуть результати лікування;
- Профілактика еректильної дисфункції також передбачає правильне харчування;
- Відмова від шкідливих звичок;
- Регулярні заняття спортом;
- Дотримання режиму сну і неспання;
- Попередження перевтоми і хронічного стресу;
- Лікування та попередження захворювань, які призводять до імпотенції.
Статтю підготував лікар-уролог в Миколаєві Смерницький В.С. (Україна).
Дивись також: