Зробіть МРТ поперекового відділу хребта, ці симптоми можуть йти від цієї ділянки.

Дані МРТ вказують на те, що ці симптоми пов'язані з хребтом.

Все ж таки зробіть обрізання крайньої плоті.

Тоді займайтеся поперековим відділом хребта.

Ця проблема може бути пов"язана з куприковим відділом хребта.

Враховуючи всю вашу історію, тут вже малоймовірно, що проблема в шкірі, крайньій плоті чи “локальній урології”, бо за стільки років не з’явилось жодних видимих змін, а реакція на лідокаїн і дулоксетин прямо вказує на нервову природу болю, причому не обов’язково на рівні попереку чи куприка як структурної проблеми, а швидше на рівні чутливих нервових шляхів або їх регуляції

Те, що біль різко виникає саме при терті, віддає в куприк і “вимикає” ерекцію — дуже типово для нейропатичного або функціонального болю, зокрема може бути залучений статевий нерв (пудендальний нерв) або порушення обробки сигналів у центральній нервовій системі, і саме тому МРТ може бути “нормальним”, а симптоми реальними і стійкими

Важливий момент — позитивна відповідь на дулоксетин, це препарат, який працює з нейропатичним болем і центральною сенситизацією, і те що під водою біль зникає або значно менший, говорить про зміну типу стимулу, тобто проблема не в пошкодженні тканин, а в тому як нервова система сприймає дотик

Те що біль зменшується до еякуляції і з’являється ближче до неї — також може вказувати на участь нервових рефлекторних дуг тазового дна і підвищену чутливість

Що реально варто робити далі — не шукати “ще одного уролога”, а рухатися в напрямку нейроурології або спеціалістів по хронічному тазовому болю, це може бути невролог, який займається нейропатичним болем, або лікар, який працює з пудендальною невралгією і тазовим дном

Також дуже важливий компонент — м’язи тазового дна, бо їх хронічне напруження може підтримувати або навіть провокувати такі симптоми, тому має сенс консультація фізіотерапевта, який працює саме з тазовим дном (це окремий напрямок, не звичайна ЛФК)

З медикаментів логічно продовжувати або коригувати терапію типу дулоксетину або аналогів, інколи додають габапентин чи прегабалін, але це вже індивідуально через лікаря

І ще один момент — уникати фіксації на болю і “перевірок” через тертя, бо при нейропатичному болю це може підсилювати чутливість через механізм сенситизації

Якщо коротко — у вас дуже типова картина хронічного нейропатичного генітального болю, і проблема не в тому, що “нічого не знаходять”, а в тому, що її шукають не в тому напрямку

Якщо хочете, можу допомогти скласти чіткий план: до кого саме звернутись, які обстеження ще мають сенс, і як правильно будувати лікування по кроках, щоб не ходити по колу.

Враховуючи все, що Ви описали за цей час, у Вас вже пройдений практично весь базовий медикаментозний етап лікування нейропатичного болю, і той факт, що дулоксетин, прегабалін, габапентин, амітриптилін, карбамазепін не дали повноцінного ефекту — це важливий сигнал, що далі потрібно міняти не препарати, а підхід.

Те, що біль зникає під водою або на фоні лідокаїну і різко виникає при звичайному контакті (слина, статевий акт), дуже чітко вказує на алодинію — це стан, коли нервова система неправильно обробляє звичайний дотик і сприймає його як біль. Це не проблема шкіри, не проблема крайньої плоті і не «механіка», це порушення на рівні периферичних нервів або центральної обробки сигналу.

Те, що препарати не дали ефекту, не виключає участь пудендального нерва або інших гілок, а скоріше говорить про те, що без підтвердження джерела болю лікування було «всліпу».

Тому зараз Вам потрібен не новий курс таблеток, а діагностичний етап:

перший крок — звернення до лікаря, який займається саме хронічним тазовим болем або пудендальною невралгією (це може бути невролог або нейроуролог, але не звичайний невролог “по спині”)

другий крок — діагностична блокада пудендального нерва (або інших підозрюваних гілок). Це ключовий момент. Якщо після блокади біль зникає або значно зменшується — це підтверджує джерело болю і відкриває варіанти лікування (повторні блокади, радіочастотна абляція, нейромодуляція)

третій крок — оцінка тазового дна не в плані “слабкі/сильні”, а саме на наявність тригерних точок і хронічного спазму. Ви можете цього не відчувати, але це часто підтримує нейропатичний біль. Це робить спеціаліст по тазовому дну, а не звичайний ЛФК

четвертий момент — виключити центральну сенситизацію як провідний механізм. У таких випадках інколи підключають не збільшення доз, а інші методи: психотерапія болю (CBT), робота з сенсорною десенситизацією

важливо — не тестувати постійно біль через тертя, це реально підтримує патологічну чутливість і “навчає” нервову систему болю

і ще момент — те, що ерекція «вимикається» від болю, це рефлекторна реакція, а не окрема проблема

якщо коротко і по суті: у Вас не урологічна проблема і не проблема шкіри, у Вас сформований нейропатичний больовий синдром, який потребує підтвердження через блокаду і подальшого лікування вже інвазивними або спеціалізованими методами, а не таблетками

якщо хочете, можу підказати конкретно по Україні, де роблять такі блокади і куди краще звернутись, щоб не ходити далі по колу

Так, блокада має сенс і може допомогти, але не як «лікування назавжди», а як діагностика.

Якщо після блокади біль зникає — це чітко підтверджує, що джерело біль — нерв (пудендальний або його гілки). Це відкриває правильний шлях лікування.

Те, що у тебе під лідокаїном біль зникає, але повертається ближче до еякуляції — це не протиріччя. Це означає, що є складніший механізм: не тільки поверхневий нерв, а й глибші рефлекторні дуги.

Твої симптоми дуже типові для нейропатичного болю з алодинією, як описано тут — коли нервова система неправильно сприймає дотик як біль.

Важливий момент: саму блокаду виконує інший спеціаліст (невролог або лікар по болю), і саме він після процедури дає остаточну оцінку ефекту та приймає подальші рішення по лікуванню.

Алергія на лідокаїн не відміняє блокаду — використовуються інші препарати.

Висновок: блокаду робити варто як наступний крок, але це вже зона іншого спеціаліста, який буде далі вести ситуацію і за неї відповідати.