Доброго вечора, лікарю!
Щиро дякую Вам за можливість отримати консультацію, не виходячи з дому. Дуже цікаво почути Вашу думку.
Мені 30 років. Семь років тому мені було діагностовано хронічне запалення передміхурової залози. Пройшов курс лікування, після якого всі симптоми зникли. На початку минулого року відчув дискомфорт: іноді печіння в прямій кишці, ниючий біль внизу живота. Через тиждень усе минуло. Проте з липня місяця ці симптоми знову почали турбувати.
Також звернув увагу ще на одну проблему (навіть не пам’ятаю, коли вона почалася) — порушення сечовипускання. Часто перед його початком доводиться чекати до 10 секунд. При дуже наповненому сечовому міхурі, як мені здається, струмінь стає слабшим, і відчувається, що сеча виходить не повністю, адже через 10-15 хвилин знову виникає потреба йти до туалету. Загалом такі симптоми з’являються нерегулярно, переважно зранку або після значного наповнення сечового міхура.
Час від часу відчуваю прострілюючий біль від лівого яєчка (рідко) у пах, ногу, поперек. Інколи, у сидячому положенні, з’являється відчуття, ніби щось «блокує» в попереку, через що не можу поворухнутися.
Обстеження, які було проведено:
- Загальний аналіз крові та сечі — в нормі.
- Посів сечі — норма.
- Бактеріологічний та мікологічний посів сперми — норма.
- Магнітно-резонансна томографія органів малого таза (результати прикріпив нижче).
- УЗД органів сечостатевої системи — без патологій (було проведено без дослідження залишкової сечі).
Мої запитання:
- Чи може це бути звуження уретри? Чи можна було б це побачити на МРТ?
- Які додаткові дослідження варто провести та які подальші кроки рекомендуєте?
- Чи можуть ці симптоми бути пов’язані з неврологічними проблемами?
Забув зазначити, що іноді після сечовипускання відчуваю легке печіння в ділянці між яєчками та анусом.
Дякую Вам за відповідь!
Ваші симптоми можуть мати кілька можливих причин, які варто дослідити глибше.
Можливі причини:
- Хронічний простатит або синдром хронічного тазового болю (СХТБ)
- Навіть за відсутності бактерій у посівах, хронічний простатит може мати небактеріальну природу, зокрема запальну або нейром’язову.
- Симптоми, такі як ниючий біль у промежині, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, дискомфорт після сечовипускання, можуть бути його проявами.
- Звуження (стриктура) уретри
- Дійсно, утруднений початок сечовипускання, ослаблення струменя та відчуття залишкової сечі можуть свідчити про стриктуру уретри.
- Однак МРТ не є найкращим методом для її діагностики. Зазвичай використовується урофлоуметрія та уретрографія (ретроградна або мікційна цистоуретрографія).
- Неврологічні порушення (нейрогенний сечовий міхур, радикулопатія)
- Описані вами блокування в попереку, іррадіація болю в ногу, а також періодичні проблеми із сечовипусканням можуть свідчити про ураження попереково-крижового відділу хребта (L4-S2).
- Рекомендується консультація невролога, а також МРТ попереково-крижового відділу хребта.
Що рекомендується додатково?
- Урофлоуметрія – оцінка сили та характеристик струменя сечі.
- УЗД сечового міхура із визначенням залишкової сечі – важливо перевірити, чи спорожняється міхур повністю.
- Ретроградна або мікційна уретрографія – дозволить виключити звуження уретри.
- Простатичний специфічний антиген (PSA) та урогенітальні інфекції (хламідії, мікоплазма, уреаплазма) – для оцінки стану простати.
- МРТ попереково-крижового відділу хребта – якщо є підозра на неврологічну проблему.
- Консультація невролога – при наявності нейрогенних симптомів.
Щодо лікування
Воно залежатиме від отриманих результатів, але можливі наступні підходи:
- Якщо підтвердиться хронічний простатит, може бути призначена фізіотерапія, альфа-адреноблокатори (тамсулозин), протизапальні засоби.
- Якщо виявиться стриктура уретри, буде розглядатися ендоскопічне лікування (бужування або уретротомія).
- Якщо знайдуться проблеми із хребтом, може знадобитися неврологічне лікування.
Важливо не затягувати з обстеженнями, адже тривалі порушення сечовипускання можуть спричиняти ускладнення, зокрема компенсаторну гіпертрофію сечового міхура або ризик розвитку застійних змін у нирках.
Рекомендую звернутися до уролога для проведення вищезазначених досліджень.
Бережіть здоров'я!
Лікарю, скажіть, будь ласка, якщо до цих симптомів додати відчуття печіння після еякуляції, на що це більше схоже? І чи можуть виникати проблеми з сечовипусканням при нормальних розмірах простати?
Також забув зазначити, що уролог призначив приймати тадалафіл протягом 3 місяців. Уже місяць приймаю його по 5 мг один раз на день.
Відчуття печіння після еякуляції може свідчити про кілька можливих станів:
- Простатит (бактеріальний або небактеріальний) – запалення передміхурової залози, яке може спричиняти дискомфорт під час та після сім’явиверження.
- Запальні процеси у сечовивідних шляхах – уретрит, цистит або навіть легкий інфекційний процес у сечовому міхурі.
- Інфекції, що передаються статевим шляхом (ІПСШ) – наприклад, хламідіоз або трихомоніаз, які можуть викликати печіння та дискомфорт.
- Підвищена чутливість слизової уретри – може бути наслідком запального процесу або роздратування хімічними речовинами (гелями, презервативами тощо).
Щодо проблем із сечовипусканням при нормальних розмірах простати – так, таке можливо. Наприклад, через:
- Функціональні порушення сечовипускання – гіперактивний сечовий міхур, нейрогенні порушення.
- Спазм м’язів тазового дна – напруга цих м’язів може ускладнювати сечовипускання, навіть при нормальній простаті.
- Запальні процеси уретри або сечового міхура – можуть спричиняти дискомфорт, часті позиви та відчуття неповного випорожнення сечового міхура.
Тадалафіл (5 мг) часто призначають при доброякісній гіперплазії простати (ДГПЗ) та хронічному простатиті для покращення сечовипускання і зменшення симптомів тазового болю. Якщо за місяць прийому є поліпшення – це хороший знак. Якщо ні – варто ще раз проконсультуватися з урологом для додаткової діагностики (аналіз сечі, секрету простати, бакпосів).
Як психолог, я б звернув увагу на психоемоційний стан, оскільки стрес, тривожність або депресивні розлади можуть впливати на роботу сечостатевої системи. Якщо немає очевидних фізіологічних причин для проблем із сечовипусканням або печінням, варто розглянути:
- Психогенний простатит або синдром хронічного тазового болю – коли фізичної інфекції чи запалення немає, але є напруга в м’язах тазового дна, яка може спричиняти дискомфорт.
- Тривожність щодо здоров'я – фокусування на симптомах може погіршувати їх сприйняття.
- Накопичений стрес – проблеми в роботі сечовивідної системи іноді є психосоматичним проявом стресу або нервового перенапруження.
Якщо вас турбує психоемоційний стан, можна звернутися до психолога чи психотерапевта для додаткової підтримки.
В будь-якому випадку, якщо симптоми не проходять, варто ще раз проконсультуватися з лікарем і, можливо, пройти додаткові аналізи.
Дякую за відповідь. Дійсно, останнім часом дуже багато стресу. Ще раз дякую за консультацію.
Всього найкращого і не хворійте!