Клінічний випадок переродження Склероатрофічного ліхена (Лейкоплакії) в рак статевого члена у чоловіка 47 років.
Чоловік К. 47 років.
Звернувся до уролога зі скаргами на появу білих плям на голівці члена, крайньої плоті і вуздечки.
Встановлено діагноз: Склероатрофічний ліхен головки, крайньої плоті і вуздечки статевого члена (Лейкоплакія).
Діагноз підтвердився даними біопсії.
Фото лейкоплакии члена до переродження в рак.
Хворому було запропоновано оперативне лікування:
- Кругове висічення крайньої плоті, видалення вуздечки;
- Радіоволнове шліфування ліхена на голівці.
Від оперативного лікування хворий категорично відмовився, мотивуючи тим, що це захворювання за джерелами інтернету можна вилікувати медикаментозно. На доводи лікаря про те, що захворювання є передраковим і його треба лікувати терміново, шляхом операції, пацієнт ніякої уваги не звернув і залишився при своїй думці.
Надалі пацієнт звернувся до онкодерматолога, де півроку проходив лікування, приймаючи:
– Протигрибкові препарати (Флуконазол, ітраконазол);
– Антибіотики (Левофлоксацин, юнідокс, цефтріаксон);
– Імуностимулятори (Лавомакс, циклоферон, поліоксидоній);
– Щодня використовував мазі на гормональній, антибактеріальній та протигрибковій основі (Трідерм, тріакутан, бетаметазон, мометазон);
– Також хворий пройшов 2 курсу лазерної фізіотерапії.
На жаль, лікування не дало, ніяких позитивних результатів, лейкоплакія постійно прогресувала. Білі плями все більше розросталися по голівці і крайній плоті, захоплюючи нові ділянки, в деяких місцях з’являлися дрібні виразки.
Через півроку від початку консервативного лікування, онкодерматолог, визначивши прогресування захворювання, знову направляє хворого до уролога, з рекомендаціями провести оперативне лікування Склероатрофічного ліхена в зв’язку з відсутністю ефекту від медикаментозної терапії. Але хворий приходить до уролога тільки через 3 місяці після направлення.
На повторному прийомі в уролога визначається наступна картина.
Головка статевого члена покрита суцільним рубцем з язвами. В області зовнішнього отвору уретри, вуздечки і крайньої плоті визначається велика виразка, з нерівними краями і мокнутієм. У правій пахвинній ділянці видно великий лімфовузол, при пальпації кам’янистої щільності, розмірами до 5 см.
Хворому встановлено новий діагноз: Рак статевого члена, метастази в пахові лімфовузли.
Нижче представлені фото того ж пацієнта, через 9 місяців, коли склероатрофічний ліхен вже малігнізувався в рак члена.
Хворому проведена біопсія, яка підтвердила діагноз, рак статевого члена. Також пацієнтові проведена операція, кругове висічення крайньої плоті, призначена променева і хіміотерапія.
Цей приклад явно показує, що такі захворювання, як лейкоплакія статевого члена (Склероатрофічний ліхен) повинні лікуватися оперативно, при цьому, не втрачаючи дорогоцінного часу і не допускаючи серйозних, що загрожують здоров’ю ускладнень.
Огляд клінічного випадку підготував лікар-уролог в Миколаєві Смерницький Володимир Сергійович.